Наглядова діяльность органів прокуратури Краснодона в економічній сфері
2 марта 2010
Незважаючи на активне створення останнім часом підприємств, заснованих на приватній власності, на сьогодні в Україні суб’єкти господарювання державного сектора економіки становлять значну частку в загальному обсязі всіх суб’єктів господарювання та продовжують відігравати важливу роль.
Необхідність дослідження правового статусу майна державного підприємства у контексті чинного законодавства обумовлена тим, що Цивільним кодексом України (далі - ЦКУ) та Господарським кодексом України (далі - ГКУ) внесено зміни в традиційне розуміння поняття «державне підприємство».
У вітчизняній правовій науці відсутні спеціальні роботи з комплексного дослідження правового статусу державних підприємств, зокрема, після прийняття ЦКУ) та ГКУ. Викладене зумовлює необхідність і актуальність дослідження правового статусу державних підприємств в сучасних умовах та правового статусу закріпленого за ними майна.
Актуальність дослідження полягає також у тому, що одним із пріоритетних напрямів наглядової діяльності органів прокуратури є захист економічних інтересів держави від неправомірних посягань щодо збереження державного і комунального майна, законності його приватизації та відчуження.
Відповідно до ч 2 ст. 22 ГКУ суб’єктами господарювання державного сектора економіки є суб’єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб’єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п’ятдесят відсотків чи становить величину, що забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів. При цьому, законодавство окремо виділяє такий вид суб’єктів господарювання державного сектора економіки, як державні унітарні підприємства. Зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГКУ законом можуть бути визначені види господарської діяльності, яку дозволяється здійснювати виключно державним підприємствам, установам і організаціям.
Особливої актуальності набуває питання щодо віднесення до суб’єктів господарювання державної форми власності відкритих акціонерних товариств, частка держави в статутних фондах яких складає 100 відсотків та понад 50 відсотків.
Слід зазначити, що поняття «державне підприємство» в ГКУ змінилося у порівнянні з поняттям, яке надавалося Законі «Про підприємства в Україні», який втратив чинність у зв’язку з набранням чинності ГКУ.
Виходячи зі змісту Закону «Про підприємства в Україні», на той час законодавством виділялось два види державних підприємств: «державне підприємство» та «казенне підприємство». На відмінну від названого закону, ГКУ вживає поняття «суб’єкти господарювання державного сектора економіки».
Однак, не всі суб’єкти господарювання державного сектора економіки є підприємствами державної форми власності.
Таким чином, ГКУ передбачено дві групи суб’єктів господарювання державного сектора економіки: підприємства, шо діють на основі лише на основі державної власності; інші суб’єкти державного сектора економіки, що мають, крім акціонера - держави, також й інших акціонерів (учасників), однак держава забезпечує вирішальний вплив на господарську діяльність цих суб’єктів.
Стосовно правового статусу підприємств державної форми власності слід зазначити, що ст. 63 ГКУ визначає види та організаційні форми підприємств, які можуть діяти в Україні залежно від декількох критеріїв. Так, залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні, серед переліку інших підприємств, державним є підприємство, що діє на основі державної власності.
Здійснюючи прокурорський нагляд за законністю відчуження та використання майна державних підприємств слід мати на увазі, що поширеними порушеннями чинного законодавства, зокрема, при відчуженні майна шляхом приватизації є неприйняття керівництвом юридичної особи заходів щодо збереження державного майна, яке не увійшло до статутного фонду підприємства при приватизації, але знаходиться на балансі, що призводить до псування майна, його руйнування та знищення; відчуження майна державного підприємства без згоди територіального відділення Фонду державного майна; передача адміністрацією державних підприємств в оренду без документального оформлення та без перерахування при цьому отриманих коштів до бюджету.
При встановленні таких фактів, окрім прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України, необхідно застосовувати заходи цивільно-правового реагування, вживати заходів щодо повернення державного майна власнику.
Помічник прокурора м.Краснодон Хижая К.Й.
3 комментариев на “Наглядова діяльность органів прокуратури Краснодона в економічній сфері”
Оставить комментарий



ну выжимать бабки это у них в крови, то есть для себя тренируются на публику
Вполне актуально, но…
Посмотрите на разрушенные общежития того же “Юность”, детские сады шахт и т.п., которые были разрушены в процессе “отчуждения”.
Однако действий в связи с прокурорским надзором не наблюдалось. Увы
В статье не приведено ни одного факта вмешательства в данный процесс органов прокуроского надзора. Это и внушает сомнение. Увы
Кстати, статья порадовала своей научностью, постановкой проблемного вопроса в нынедействующей юриспруденции. Это прекрасно, когда работник прокуратуры повышает свой уровень, изучая и популяризируя научные проблемы в местных СМИ. Данная статья вполне созвучна с этими мыслями: , правда, мысли немного долго шли до Краснодона, но лучше поздно, чем никогда.
Осталось нам, читателям, только действовать согласно предписанию автора: “При встановленні таких фактів, окрім прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України, необхідно застосовувати заходи цивільно-правового реагування, вживати заходів щодо повернення державного майна власнику.”
С утра встану и пойду “встановлювати, застосовувати та вживати”